20 вересня 2019 року настала кінцева дата, коли система
безпеки харчової продукції НАССР мала бути впроваджена на всіх українських
підприємствах. Це стосується і малих потужностей, діяльність яких так чи інакше
пов'язана з харчовими продуктами. Багато операторів ринку сподіваються, що
придбавши «сертифікат про впровадження НАССР», вони зможуть працювати без
проблем і в подальшому. Таких «підприємців» чекає розчарування: наявність
тільки сертифіката не є панацеєю, так як система повинна ефективно працювати на
кожному етапі виробництва харчових продуктів. Ефективність впровадження такої
системи будуть перевіряти спеціально навчені аудитори ДПСЗ (Держпродспоживслужби України).
Виконання цих вимог є обов'язковим через прийнятий Закон України «Про основні
засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів», який 20 вересня 2015
року вже вступив в силу, згідно з яким контролюючим органом є ДПСЗ. У гіршому
випадку, за невиконання цих обов'язків, українські оператори ринку отримають
штраф, який для юридичних осіб становитиме 30 мінімальних заробітних плат, для
фізичних осіб - 15 і зупинки роботи потужностей.
Але невже все так жахливо ? Що таке система НАССР і навіщо вона потрібна?
На сьогодні Україна вже стала сильним аграрним гравцем на світовому ринку. Ми поставляємо свої аграрні і харчові продукти на ринки майже 190 країн. Українські товари користуються попитом серед споживачів країн Азії, ЄС та Африки. Не втрачати своїх позицій на світовому рівні і примножувати чудові результати є головним завданням для нас сьогодні. Тому ми зацікавлені в тому, щоб внутрішні і іноземні споживачі мали можливість купувати дійсно якісні харчові товари і мали впевненість в їх безпеки для свого здоров'я і своїх дітей. Одним з надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів є система НАССР (англ. HACCP - Hazard Analysis and Critical Control Points) - яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, які є визначальними для безпеки харчових продуктів. Вона гарантує безпеку продукції на повному шляху харчового ланцюжка і дає можливість виявити всі критичні точки, які можуть вплинути на безпеку кінцевого продукту, усунути шкідливі фактори і контролювати повний процес виробництва. Звертаємо увагу, що система НАССР є обов'язком в рамках законодавства більшості цивілізованих країн, таких як: країни Євросоюзу, США, Канада, Японія, Нова Зеландія та інші. Сьогодні наша країна дуже швидкими темпами рухається по європейським вектором розвитку. В рамках підписаної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ми взяли на себе зобов'язання наблизити національне законодавство до законодавства європейських країн, в тому числі і в області санітарних і фітосанітарних заходів. Створення та впровадження ефективної системи контролю на українських виробництвах є важливим кроком для реалізації цих вимог. Тому для нас було дуже важливим кроком, щоб Закон України «Про основні засади і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» вступив в силу. Він регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів і споживачами харчових продуктів. Цей документ визначає порядок забезпечення безпеки і окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються або пересилаються на митну територію України, або, навпаки, вивозяться і пересилаються з неї. Вже до початку 2018 року 426 українських підприємств впровадили систему НАССР, а 143 перебували на стадії розробки і впровадження. Це непоганий результат, ми бачимо, що зацікавленість виробників поступово зростає, але, що зараз українським виробникам необхідно прискоритися і не затягувати момент впровадження системи НАССР на своїх підприємствах.
На яких
підприємствах система HACCP є необхідною для впровадження?
Перш за все мова йде про заклади громадського харчування,
в тому числі це поширюється на всі освітні установи, які надають послуги з
харчування. Також це все виробники харчової продукції та сільгоспвиробники
сировини - від підприємств, які надають транспортні послуги для перевезення
харчових продуктів, для агрохолдингів і торгових закладів. Це нововведення
стосується і тих операторів, що займаються зберіганням, фасуванням і упаковкою
вже готової харчової продукції. При цьому впровадження НАССР не обов'язково для
виробників первинної продукції. Зрозуміло, що вимоги до великого переробника і
продавця кави на вулиці будуть різними, і законодавство це передбачає. Але не
треба вважати, що система НАССР в Україні обмежується тільки розробкою
документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Вона базується
на семи основних принципах:
1. Аналіз небезпечних чинників;
2. Виявлення критичних контрольних точок;
3. Встановлення критичних меж;
4. Встановлення процедури моніторингу;
5. Розробка коригувальних дій;
6. Зберігання та актуалізація документів;
7. Оцінка
ефективності.
Для нас важливо те, щоб ця система дійсно працювала і
була ефективною, а не виглядала добре тільки на папері. Тому кожному
українському оператору необхідно зрозуміти, що наявність на підприємстві діючої
системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР - це надійне
підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, що гарантують стабільний
випуск якісної і безпечної продукції. Ми прекрасно розуміємо, що повноцінне
впровадження системи НАССР є досить тривалим процесом, який потребує багато
матеріальних ресурсів. Тому для повної адаптації, в рамках вже прийнятого
Закону, були встановлені три перехідних періоди. Для потужностей, які проводять
діяльність з харчовими продуктами, в складі яких є необроблені інгредієнти
тваринного походження (крім малих потужностей), перехідний період закінчився
вже 20.09.2017 року. Для підприємств, що здійснюють діяльність з харчовими
продуктами, в складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного
походження, перехідний період закінчився 20 вересня 2018 року. Малі
підприємства, які постачають продукцію кінцевому споживачеві, з кількістю
робочого персоналу до 10 осіб і з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які
не поставляють продукцію, з персоналом до 5 осіб, мали розробити і впровадити
систему НАССР до 20 вересня 2019 року.
Які
переваги впровадження цієї системи в Україні?
Ключова причина
впровадження системи НАССР - це ефективне управління якістю та безпекою
харчових продуктів, її можна назвати своєрідним інструментом захисту репутації
виробника. Тому вона практикується в світі вже кілька десятиліть. Так, дійсно
впровадження цієї системи контролю вимагає деяких матеріальних витрат з боку
операторів. Але в довгостроковій перспективі всі гравці харчового ланцюга - від
виробників до споживачів - отримують значні переваги. Тому що перші стають
більш конкурентоспроможними, виробляючи продукти кращої якості, працюючи над
тим, щоб заслуговувати довіру споживачів і успішно боротися за їх попит як на
внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. А споживачі, в свою чергу, отримують впевненість
в якості та безпеці українських харчових продуктів, які вони купують в
українських супермаркетах або на ринках.
Немає коментарів:
Дописати коментар